Останнє попередження Києву. Що сказав Євросоюз устами данського міністра

Неоднозначна заява міністра закордонних справи Данії Крістіана Єнсена викликала великий резонанс в українських ЗМІ. Суть висловлювань єврочиновника зводиться до того, що якщо Україна не зможе ефективно провести реформи, то ЄС буде непросто підтримувати санкції проти Росії. Може скластися враження, що Євросоюз шукає будь-який привід для скасування санкцій та відновлення економічних відносин з російським бізнесом. Чи так це?

Європа хоче дій

Ні для кого не секрет, що від секторальних санкцій стосовно Росії і відповідного продовольчого ембарго Кремля європейський бізнес поніс певні втрати. Данські підприємці не є винятком. У минулому році товарообіг між Данією і Росією скоротився на 34,3%. Особливий втрат зазнали данські аграрії і харчовики. Росія скоротила імпорт харчової та сільськогосподарської продукції з Данії більш ніж на 96%.

Сам міністр закордонних справ Данії Крістіан Єнсен є членом партії «Венстре» («Ліва»), яка традиційно відстоює інтереси данських аграріїв і виступає за максимально вільні ринкові відносини. Дана політична сила зайняла третє місце за кількістю голосів на парламентських виборах в Данії, зайнявши 34 зі 179 місць.

У той же час Данія ніколи не відрізнялася симпатіями стосовно Росії в політичному контексті. Обидві країни конкурують за контроль над шельфом Арктики, який багатий нафтою і природним газом. На відміну від країн Південної Європи, де симпатії до Росії великі і існують антиамериканські настрої, Данія дотримується атлантичного вектору розвитку, робить ставку на зміцнення відносин з НАТО і США для забезпечення своєї безпеки. Данські парламентарії визнали РФ агресором після анексії Криму та вторгнення на Донбас. У 2015 р Данія підтримала продовження санкцій стосовно Росії. Ще тоді попередник пана Єнсена, міністр закордонних справ Данії Мартін Лідегаард заявив про те, що Данія не збирається послабляти санкції стосовно Росії, незважаючи на те, що вони завдають країні економічний збиток. Мартін Лідегаард є членом Данської соціал-ліберальної партії, ідеологічно близької правлячій партії «Венстре». Обидві політичні сили входять в Ліберальний Інтернаціонал і Альянс Лібералів і Демократів Європи (АЛДЄ). Тому говорити про те, що при владі в Данії знаходяться прихильники політики Путіна, язик не повертається.

Глави Міністерств закордонних справ Данії Крістіан Єнсен та України Павло Клімкін
Глави Міністерств закордонних справ Данії Крістіан Єнсен та України Павло Клімкін

Заява з вуст представника європейської країни, яка підтримує Україну в протистоянні з РФ, має зовсім інші цілі. Це був жорсткий заклик до української влади сконцентруватися виключно на проведенні обіцяних реформ, припинити внутрішньополітичне протистояння. Спроба пов’язати питання скасування антиросійських санкцій з процесом реформ в Україні – це спроба продемонструвати значущість перетворень для ЄС. Для європейців українські реформи не менш значущі, ніж виконання Росією Мінських домовленостей.

Раніше аналогічний посил на адресу Києва, в більш м’якій формі, вже звучав з вуст Фредеріки Могеріні, Верховного представника Європейського союзу у закордонних справах і політиці безпеки. Євросоюз не випадково готовий приділяти українським реформам більшу увагу, ніж процесу мирного врегулювання на Донбасі. Реформи в Україні необхідні для реалізації Угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі з ЄС, яка вступила в силу з 1 січня. Європейські чиновники зацікавлені в консолідації протиборчих політичних сил в Україні для проведення перетворень в сфері законодавства, податкової сфери, державного сектору та децентралізації місцевого самоврядування.

Реформи це не просто примха ЄС, на виконання якої європейські кредитори виділяють 12,8 млрд. євро. Це свого роду інструмент для створення умов для лібералізації торгівельно-економічних відносин між Україною та ЄС. Неможливо відкрити бляшанку без консервного ножа. Аналогічно європейські бізнесмени та інвестори не можуть відкрити собі доступ на український ринок, без законодавчих, податкових преференцій, прозорих органів влади, яким не потрібно давати хабарі. Угода про Асоціацію та Зону вільної торгівлі, що вступила у силу, – це звичайний папір, який ні на що не вплине, поки в Україні завдяки реформам і антикорупційній діяльності не будуть створені умови для його втілення в життя.

ЄС набридли розмови про реформи

Однак замість конкретних і послідовних дій, ЄС спостерігає в Україні велику кількість міркувань про значимість реформ, боротьби з корупцією, які не реалізуються на практиці. ЄС розраховує на те, що ультимативна заява данського міністра закордонних справ стане холодним душем для українського керівництва, яке на поточний момент повністю поглинене з’ясуванням відносин між собою. Аргументи на користь «реформ» і «боротьби з корупцією» виконують роль барвистих обгорток для залучення українських громадян на сторону різних політиків. Апелювати реформами в своїй риториці люблять прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков та інші функціонери партії «Народний фронт». Приводу поговорити про реформи та боротьбу з корупцією не упускають і противники Арсенія Петровича із команди реформаторів-варягів в особі голови Одеської ОДА Михайла Саакашвілі, міністра економічного розвитку і торгівлі Айвараса Абромавичуса, а також представників антикорупційної платформи у фракції БПП і руху «Рух за перетворення».

Однак ЄС так і не побачив з початку року будь-яких зрушень в напрямку проведення необхідних перетворень в Україні. Останньою краплею, яка змусила єврочиновників перейти від тактики нагадування про реформи до ультимативної вимоги їх проведення стало рішення міністра економічного розвитку і торгівлі Айвараса Абромавичуса піти у відставку через розбіжності з прем’єр-міністром Арсенієм Яценюком, якого вони сприймали як одного з найбільш «конструктивних реформаторів».

Очевидно, в оточенні президента розраховують приступити до реформ, як тільки буде вирішено питання кадрових перестановок в уряді. Досі залишається відкритим питання про відставку прем’єр-міністра Арсенія Яценюка і заміні ряду міністрів. Ще більш невизначеним залишається питання дострокових парламентських виборів.

Однак Євросоюз, схоже, мало хвилюють підсумки протистояння команди прем’єр-міністра і оточення президента, іноземних реформаторів. Для ЄС важливий процес проведення реформ в Україні та боротьба з корупцією. Чи здійснюватиме дані заходи Арсеній Яценюк або інший політик в якості прем’єр-міністра не має принципового значення для Європи.

Європейські чиновники зацікавлені в тому, щоб кошти виділені на проведення реформ в Україні використовувалися за призначенням і не стали об’єктом корупційних схем. Мабуть європейців насторожує доля коштів Кіотського протоколу (470 млн. євро), виділених Україні на зниження викидів парникових газів в атмосферу. Існує думка, що кіотські гроші зникли в чорній дірі корупції.

У своїй заяві, данський міністр дав зрозуміти, що якщо ЄС поки не побачить від України конкретних результатів у сфері проведення реформ, то ніякої підтримки не буде. У тому числі і фінансової.

Спроба пов’язати українські реформи зі скасуванням санкцій це інформаційна маніпуляція ЄС, спрямована на те, щоб створити додатковий тиск на чинну владу і мобілізувати громадянське суспільство України. Європейці розраховують на те, щоб запити українських громадян до влади щодо проведення реформ і боротьби з корупцією звучали більш чітко. Адже на кону «підтримка» ЄС в протистоянні з Росією. Європі важливо побачити результат від своїх капіталовкладень в українські реформи у вигляді побудови в Україні прозорого та вільного від корупції суспільства з привабливим інвестиційним кліматом. Європа бажає бачити в Україні свого роду зону безпеки, прошарок, що відокремлює ЄС від злиденної та агресивної Росії.

Росія вхопиться за заяву данського міністра

Наслідки резонансної заяви можуть виявитися невигідними для України в контексті мирного врегулювання на Донбасі. Заяву міністра закордонних справ Данії Крістіана Єнсена Росія може трактувати у вигідному для себе контексті. Мовляв, основною умовою зняття з Росії санкцій є не виконання її керівництвом Мінських домовленостей, а невдачі України у сфері проведення реформ. А припинення агресії РФ в Україні є меншою підставою для скасування санкцій, ніж здатність чинної влади провести реформи. Хоча реформи не мають стосунку до конфлікту на Донбасі чи анексії Криму.

Якщо Росія раніше ігнорувала виконання Мінських домовленостей, бажаючи зберегти присутність на Донбасі, то тепер Кремль зможе коригувати свою інформаційну політику і просувати думку про те, що виконання Мінських домовленостей не є ключем до скасування санкцій, які у будь-якому випадку знімуть, якщо Україна провалить реформи. Мабуть, такий посил буде доноситися російською владою некритично мислячим росіянам в якості виправдання спонсорування донбаських сепаратистів всупереч важкій соціально-економічній ситуації в Росії. Нібито скасування санкцій буде залежати не тільки від її поведінки на Донбасі, а й від здатності України провести реформи.

Росія може використовувати чинник реформ в якості додаткового важеля тиску на Україну в питанні проведення федералізації і надання автономного статусу південно-східним регіонам, у яких існують напрацьовані з радянських часів економічні зв’язки з РФ. Федералізація є одним із проявів децентралізації. Деякі російські інформаційні ресурси вже доповнюють новину про заяву Крістіана Єнсена думкою про те, що, згідно з Мінським домовленостями, Україна повинна провести децентралізацію в якості однієї з реформ.

Якими б безуспішними не були реформи в Україні, поява приводу для зняття санкцій з Росії залежить виключно від дій її керівництва. Тривалі провокації російсько-терористичних військ в зоні АТО, відновлення обстрілів в Секторі “Маріуполь” не створюють умов для скасування санкцій. Реформи – це питання, що стосується виключно сфери внутрішньої політики України, вирішити яке заважають розбіжності і протиріччя між представниками правлячої коаліції. Ніякого взаємозв’язку між скасуванням санкцій проти Росії і реформами в Україні немає.

Заява Єнсена – аргумент для відставки Арсенія Яценюка?

Певною мірою, оточення президента і реформатори можуть використовувати заяву данського міністра як козир для обґрунтування необхідності відставки Арсенія Яценюка з посади прем’єр-міністра. Критика суспільства в неефективності проведення реформ та антикорупційної діяльності концентрується на прем’єр-міністрі Арсенії Яценюку і його партії «Народний фронт». Адже саме уряд Яценюка протягом минулого року займався процесом проведення реформ. Одним з небагатьох досягнень в даному напрямку стало створення поліції. І то стараннями грузинських реформаторів. Розчарування ЄС в здатності чинного уряду провести реформи і побороти корупцію може використовуватися для зміни формату уряду в спробі реабілітуватися в очах ЄС.

Надія на відставку прем’єр-міністра Арсенія Яценюка звучала з вуст глави Одеської ОДА Михайла Саакашвілі. Ну а міністр економічного розвитку і торгівлі Айварас Абромавичус запропонував провести «перезавантаження» Кабміну, оптимізувати його кадровий склад і позбавити від тягаря бюрократії, запозичуючи канадський досвід. Перетворення уряду може супроводжуватися і оновленням його складу. В політичному середовищі лунала думка про те, що прем’єр-міністром в Україні може стати іноземець, після прийняття українського громадянства. Можливо, ним стане хтось із нинішніх «варягів» або ж нове обличчя.

Ось тільки ЄС це зовсім не хвилює. Для європейців важлива здатність української влади виконати покладені на неї зобов’язання в сфері проведення реформ і боротьби з корупцією. Незалежно від внутрішньополітичних розкладів всередині України.

Оригінал статті на glavcom.ua.

756 всього переглядів: 1 переглядів сьогодні

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *