Україну прокатили з безвізовим режимом

Одним з останніх рішень Єврокомісії стало розділення питань про надання безвізового режиму для України і Грузії, які одночасно прагнули відкрити двері в Європу для своїх громадян. Європейські чиновники вітають грузинський народ з тим, що їхнє питання про безвізовий режим буде розглядатися без прив’язки до України. Зате Україну європейські партнери продовжують годувати “завтраками”.

Євросоюз попередив українську владу устами польського посла Генрика Литвина, що рішення про введення безвізового режиму в кращому випадку буде прийнято до початку 2017 року.

Грузинські журналісти вважають, що головною причиною зволікання ЄС з наданням Україні безвізового режиму є відсутність дієвих кроків у проведенні реформ. Схожої думки дотримується частина українського суспільства.

Складно сказати, який стосунок мають реформи до скасування туристичних віз для українських громадян в рамках безвізового режиму у форматі, запропонованому ЄС. Навіть якби Україні вдалося у 2015 році повторити форсованими методами «грузинське диво» в плані проведення реформ і боротьби з корупцією, Єврокомісія навряд чи зайняла б іншу позицію.

Безвізовий режим з Україною не вигідний ЄС через міграційну та демографічну ситуацій. Європа опинилася віч-на-віч із непростим викликом – напливом біженців і нелегальних мігрантів з країн Африки та Близького Сходу, включаючи Сирію і Ірак, які дестабілізуються соціально-економічною кризою і військовими конфліктами. Близько 1,5 млн. мігрантів прибули в ЄС в минулому році, тоді як у 2014 році ця цифра становила 280 тис. осіб. Країни-члени ЄС вже нездатні не тільки переварити таку велику кількість іноземців, забезпечивши їх соціальними пакетами або роботою, але і зберігати правопорядок. Потік біженців і мігрантів в ЄС носить стихійний характер. Міграційна криза в ЄС є однією з причин, що спонукають Великобританію опрацьовувати варіант виходу з Євросоюзу («Brexit»).

У менших масштабах джерелами припливу додаткової кількості мігрантів в ЄС став військово-політичний конфлікт на Донбасі і анексія Криму Росією. Сьогодні в ЄС проживають і працюють понад 1 млн. українських трудових мігрантів. Після дестабілізації внутрішньополітичної ситуації на південному сході України кількість заявок українських громадян на статус біженця в ЄС склала 14 тисяч.

Статус біженця – це свого роду трамплін для того, щоб знайти роботу в європейській країні і потім від нього відмовитися. Але, як показує поведінка вихідців з африканських та арабських країн, статус біженця використовується для утриманства. Біженці не хочуть ні працювати, ні інтегруватися в європейське суспільство.

На європейському ринку праці також не дуже сприятлива ситуація. Іноземна робоча сила дешевша, ніж праця європейських громадян. Хоча неофіційне працевлаштування іноземців заборонено, деякі європейські роботодавці не гребують найняти за менші гроші нелегалів. Виходить так, що громадяни країн-членів ЄС задовольняються допомогою з безробіття, не бажаючи заповнювати нішу низькокваліфікованої праці, яку заполонили мігранти.

Європейські уряди докладають зусиль для скорочення потоків мігрантів та знаходяться під тиском своїх товариств, де спостерігається зростання популярності ультраправих партій, які виступають за посилення міграційного режиму.

ЄС відкладає надання Україні безвізового режиму у зв’язку з тим, що існує практика поїздок на неофіційні заробітки в європейські країни за туристичними візами.

Побоювання європейців в якійсь мірі підтверджує статистика. У сукупності населені пункти Криму і Донбасу покинули понад 1 млн. українців. З них 500 тис. чоловік виїхали шукати притулок в Росії. Чимала кількість вимушених переселенців не змогла знайти нової роботи і змушена зводити кінці з кінцями, отримуючи соціальну допомогу. У багатьох є сім’ї і діти, відсутній постійний дах над головою. Деякі нові «росіяни» так і не відбулися, скуштувавши плоди соціально-економічної кризи в Росії, та повертаються в Україну.

Певна кількість вимушених переселенців не проти скористатися можливістю виїхати на неофіційні заробітки в ЄС по туристичній візі. І не тільки вимушені переселенці. Серед соціологів існує думка, що близько 81% українців від 18 до 28 років бажають виїхати в країни ЄС в пошуках кращого життя.

Передбачаючи подібного роду тенденцію, ЄС не хоче скасовувати навіть туристичні візи для українських громадян. Щоб створити видимість виконання своїх зобов’язань перед країнами «Східного партнерства», ЄС розділив питання щодо безвізового режиму Україні і Грузії. Для Європи скасування туристичних віз для грузинських громадян є меншим злом. Населення Грузії не перевищує 3,7 млн. чоловік, а кількість трудових мігрантів-грузин в світі складає близько 500 тисяч. Дані цифри не можна порівняти з міграційним потенціалом України.

Можна довго і наполегливо розмірковувати про те, що українських громадян не хочуть бачити в ЄС через зволікання в проведенні реформ та антикорупційної діяльності. Реальна ж причина, з якої Україна досі не отримала безвізовий режим, – побоювання ЄС щодо можливої ​​перспективи неконтрольованих потоків українських мігрантів в європейські країни. Мабуть, Україні не бачити безвізового режиму з Євросоюзом до тих пір, поки не будуть вирішені проблеми вимушених переселенців і біженців. Політика – це продовження економіки, яка в Європі вже не відчуває потреби в додатковій робочій силі з-за кордону.

Оригінал статті на fraza.ua

737 всього переглядів: 1 переглядів сьогодні
(Visited 124 times, 1 visits today)

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *