Трагедія під Волновахою – рік потому

Рівно рік тому, 13 січня 2015 року, сталася трагедія, яка увійшла в історію війни на Донбасі як один з найбільш кривавих терористичних актів на нашій землі. Цього дня близько 14.37 автобус, що йшов рейсом рейсом «Златоустівка-Донецьк», під час проходження паспортного контролю на українському блокпосту на північний схід від Волновахи, зрешетили валом осколків від снаряда «Град». У результаті на місці загинули 10 людей, 18 людей отримали поранення різного ступеня тяжкості. Пізніше ще двоє постраждалих померли від важких ран у Центральній районній лікарні в Волновасі.

IMG_0138

«Того дня абсолютно нічого не віщувало біди, – розповідає одна з пасажирів злощасного рейсу, мешканка с. Бугас Галина Кундель, – автобус був переповнений людьми, всім потрібно було їхати… Водій, як зазвичай, припаркував автобус біля узбіччя, зайнявши місце в черзі за іншими транспортними засобами, які очікували паспортного контролю на блокпосту. Ніхто нікуди не виходив, люди просто коротали час очікування в звичайних розмовах перед приїздом в свої села додому. І потім несподівано гримнув страшний удар, салон автобуса сколихнуло з величезною силою, полетіли гострі осколки скла, люди почали кричати від шоку і жаху. Майже всі були приголомшені ударом. Пасажири в перших рядах майже всі загинули відразу ж, більшість інших було поранено; небагатьом у той день пощастило так, як мені – я залишилася ціла, хоч і оглушена ударом. Ми навіть не розуміли, скільки часу пройшло, поки до нас прийшла допомога. До автобуса підбігли українські солдати, міліціонери, незабаром приїхали машини «швидкої». Солдатам вдалося розблокувати двері автобуса, і потім вони разом з медиками стали допомагати постраждалим. Скоро всіх поранених і уцілілих визволили з того пекла, а мертві так і залишилися всередині салону».

«Мені так і не судилось потрапити додому в той день, – продовжує Галина. – Усіх, хто не потребував госпіталізації, відправили назад у Волноваху, і тривожну ніч після цього інциденту я провела в місті у родичів».

Кадри з автобусом, посіченим осколками, і річкою крові на снігу вже через годину після трагедії облетіли весь світ. Бойовики, які раніше відрапортували про «знищення укропівського блокпосту на виїзді з Волновахи на Донецьк» у підконтрольних ЗМІ, дізнавшись про трагедію, що сталася, поспішили відхреститися від цих заяв, негайно видалили всі «оперативні зведення» і очікувано звинуватили українських силовиків у розстрілі мирних жителів.

IMG_0111

Вся Україна, а разом з нею і світове співтовариство, в той день занурилася у скорботу: президент Петро Порошенко ввечері 13 січня в телезверненні до нації закликав усі народи цивілізованого світу згуртуватися в протистоянні терористичній загрозі. Лідери ЄС, США, Генеральний Секретар ООН Пан Гі Мун категорично засудили цей злочин проти мирних громадян, а також зажадали негайно провести ретельне розслідування інциденту і притягнути винних до відповідальності.

По всій країні – у Києві, Львові, Маріуполі, Херсоні, Дніпропетровську, Луцьку та багатьох інших міста – у наступні дні відбулися траурні «Марші миру» під гаслом «Я – Волноваха», який потім став назвою однієї з основних місцевих благодійних організацій. Святослав Вакарчук, лідер гурту «Океан Ельзи», протягом року надавав сім’ям загиблих щомісячну матеріальну допомогу. Волноваха в ті дні стала центром уваги і дієвого співчуття усього світу.

Незалежні розслідування, проведені пізніше представниками Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ та міжнародною організацією Human Rights Watch, повністю підтвердили правдивість версії української сторони: автобус був дійсно обстріляний реактивною системою залпового вогню БМ-21 «Град», яка стріляла з північного сходу на відстані в 19 км – з околиць Докучаєвська, контрольованого бойовиками «ДНР».

З того дня пройшов рівно рік, і сьогодні представники місцевих органів самоврядування, трудових колективів місцевих підприємств, органів державної влади, правопорядку, а також родичі загиблих і просто небайдужі люди прибули до місця трагедії неподалік посту ДАІ на трасі «Маріуполь-Донецьк» на пам’ятний мітинг. Сьогодні вже нічого не нагадує там про катастрофу, крім скромного дерев’яного хреста і вінків. Автомобілі все так само підтримують жвавий рух на трасі, важкий дотик війни вже, на щастя, не настільки часто чується в цих місцях. Український блокпост, який збиралися обстріляти із «Градів» бойовики в той день, і солдати якого кинулися рятувати пасажирів розгромленого автобуса, кілька місяців тому перенесений північніше і переформований у КПВВ «Новотроїцьке».

Траурна панахида, проведена благочинним Волноваського округу батьком Геннадієм, і хвилина мовчання під тихі сльози і молитви родичів загиблих стали гідним актом поминання в річницю трагедії.

IMG_0144

В’ячеслав Аброськін, начальник Головного управління національної поліції в Донецькій області, також присутній на мітингу, був одним з перших, хто прибув на допомогу пасажирам фатального рейсу. Згадуючи ті хвилини, він розповідає:

– Коли я увійшов в салон автобуса, в ньому стояв запах смерті. За більш ніж 20 років роботи в органах правопорядку, за роки боротьби зі злочинністю і насильством я не бачив нічого страшнішого. Загиблі нібито спали в автобусі… Але на жаль, всі були мертві.

Шеф обласної поліції в бесіді з представниками ЗМІ також висловив упевненість в тому, що винні в загибелі 12 людина рано чи пізно понесуть відповідальність:

– Я переконаний, що терористи не підуть від правосуддя, і бойовикам угрупування «ДНР», які натиснули на «Пуск» в той кривавий день, доведеться відповісти за свої злодіяння не тільки перед судом людським, але й судом небесним.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Світлини з мітингу-реквієм за загиблими у Волновасі

1119 всього переглядів: 3 переглядів сьогодні

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *